Республіка, Гетьманат, Брахманат

Головна риса брахманів – здатність до творчості, а обов’язковою умовою творчості є свобода. Тому брахманат – це мережа вільних творців, що об’єднані спільним духом, прагнуть святості і є носіями знань. Сучасні можливості комунікацій і мережевих технологій відкривають небачені досі можливості для брахманської самоорганізації.

ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Після проголошення державного суверенітету 16 липня 1990 року Україна почала розвиватися як демократична республіка. Остаточно цей статус було підтверджено Конституцією від 16 липня 1996 року.

Якщо не вдаватися в деталі, то основою цього типу державного устрою у те, що дієздатні громадяни держави від 18 років напряму обирають дві гілки влади:

1) законодавчу – Верховну Раду, яка представляє різні групи громадян держави і ухвалює закони;

2) виконавчу – Президента, який призначає уряд і здійснює виконання законів.

Судова система не є гілкою влади, оскільки не обирається виборцями, а призначається законодавчою і виконавчою гілками влади – тобто тими, кого вона повинна контролювати. Очевидно, що без контролю немає ні відповідальності, ні справедливості.

Відсутність третьої – судової гілки влади – робить демократичний устрій нестійким через відсутність системи стримування і противаг – подібно до стільця з двома ніжками. Цей конструктивний дефект моделі державного устрою став очевидний на 20-му році існування демократичної республіки – див: Жаба в казані, або Як подолати кризу.

Другим фундаментальний недоліком демократичної республіки є низька компетентність виборів. Її причинами є низький середній рівень виборців, а також те, що більшість виборців не знайомі з тими, кого вибирають, тож не можуть оцінити їхні якості.

Третім фундаментальним недоліком існуючої державної моделі є відсутність сформульованої мети держави, відсутність орієнтирів її розвитку. Через це неможливо оцінити якість управління і заохочувати державних керівників добре виконувати свою роботу.

Очевидно, що будь-яка спільнота, що має дефективну організацію, висуває нагору некомпетентних лідерів і не знає, чого хоче, приречена на розпад. Без виправлення означених системних недоліків будь-які зміни владної верхівки неспроможні поліпшити ситуацію.

ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ

Усвідомлення недолугості існуючої державної моделі ініціювало пошуки шляхів її раціоналізації. Для цього звернулися до форм соціальної самоорганізації на українському грунті. Традиційну для українців державну модель модернізували і назвали Третій Гетьманат – після гетьманатів Богдана Хмельницького і Павла Скоропадського. Гетьманську модель можна розглядати як найпростіший і найдешевший спосіб раціоналізації існуючої демократичної республіки. Ці зміни можна звести до трьох пунктів.

1. Конституційною метою держави проголошується зростання Індексу людського розвитку за методикою ООН, а також рівня народжуваності. Таким чином, з’являється кількісний критерій оцінки роботи Верховної Ради, Президента і призначеного ними Уряду. Зростання зарплат всього державного апарату прив’язується до зростання Індексу і народжуваності, що створює стимул для кращої роботи чиновників.

2. Компетентність виборців різко підвищується поверненням до традиційної виборчої системи під назвою «віче», тобто «вітче», «вітцівське». Йдеться про зібрання «вітців», тобто голів сімей. Для цього в Конституцію вводиться норма приблизно такого змісту: «Суб’єктом виборчого права є українська сім’я. Мінімальна сім’я складається з чоловіка та жінки, що перебувають в законному шлюбі, та їхньої неповнолітньої дитини». Докладніше у статті Віче – арійська традиція народовладдя (оновлено).

3. Стабільна влада з повноцінною системою стримування і противаг досягається завдяки обранню керівника судової гілки влади. Тобто виборці обирають не тільки Президента і Верховну Раду, а й, наприклад, Конституційного Аудитора, який контролює дотримання правопорядку. Така ж схема застосовується на всіх рівнях місцевого самоврядування. Це відповідає українській традиції, коли козаки обирали не тільки гетьмана і старшину, а й суддю.

Завдяки трьом описаним вище простим і майже безкоштовним заходам:

1) з’являється раціональний орієнтир для розвитку держави (мета), кількісний критерій оцінки роботи державного апарату (індекс розвитку) і стимул для поліпшення цієї роботи (збільшення зарплати пропорційно зростанню індексу);

2) різко підвищується рівень компетентності виборців (відповідальних голів сімей) і, відповідно, якість виборних посадовців;

3) підвищується стабільність влади, адже створюється система стримування і противаг з трьох гілок влади – законодавчої, виконавчої і судової (стійке «крісло на трьох ніжках»);

4) з’являється незалежний контроль (судова гілка влади), тому підвищується рівень відповідальності та справедливості, відповідно знижується рівень корупції і безгосподарності.

Питання: Навіщо таку модернізовану республіку називати Третім Гетьманатом? Можна ж використати м’якіший термін, наприклад, «відповідальна демократія» чи «демократія справедливості».

Сила дерева визначається глибиною його коріння, а енергетика народу – глибиною його історичної пам’яті.

Новостворена республіка Україна називає себе «молодою демократією» і виводить своє походження в кращому разі від УНР і «першого президента» Михайла Грушевського. Тобто глибина коріння республіки не перевищує одного століття.

З другого боку, основним рушієм проголошення незалежності України було бажання мати вищий матеріальний добробут в порівнянні з іншими республіками СРСР. Цей початковий дух матеріального збагачення («дух вайш’їв») наклав відбиток на весь подальший розвиток республіки. Нині він дійшов до свого логічного завершення в розпродажу армії, приватизації держави і перетворенні всіх її структур, включаючи правосуддя, на різновид нечесного бізнесу.

Натомість звертання до козацької традиції включає на порядок сильнішу енергетику, адже поглиблює коріння нашої державності аж на п’ять століть – до перших згадок про козацтво і Запорізьку Січ, а це приблизно 1480 рік (хоча козаком себе називав ще билинний Ілля Муромець). Гетьманська модель включає енергетику кшатріїв – державних адміністраторів і воїнів, без яких держава неможлива в принципі.

Третій Гетьманат – це не назва держави, а назва суспільно-політичного устрою, основаного на українській традиції і системних принципах управління – див. статтю Метафізичні основи Третього Гетьманату. Назва ж держави, скоріше всього, залишиться такою як є – Україна, що буквально означає «країна-початок», «країна-зародок» (оу – яйце, зародок, сім’я).

За період з 2003 року, коли вперше була сформульована ідея сучасного гетьманату, про неї вже дізналося багато людей. 20 серпня 2006 р. ідею гетьманської «раціоналізації держави» підтримали загальні збори IV Всесвітнього форуму українців. У грудні 2010 року в мережі Facebook була створена група Рух Третій Гетьманат. Кожний раз, стикаючись з цією інформацією, українці розширюють свою самосвідомість і долучаються до сонячної енергетики предків.

За станом на 2011 рік розгортання цього проекту далі відбувається на фазі інформаційно-просвітницької кампанії. «Третій Гетьманат» можна вважати брендом, який сам собі пробиває дорогу і знаходить дедалі більше прихильників. Питання в тому, за яких умов ідея гетьманської раціоналізації держави зможе матеріалізуватися.

З системології відомо, що проблему системи можна вирішити тільки з виходом у надсистему. Простіше кажучи, нинішня держава неспроможна сама себе раціоналізувати – це те ж саме, що підняти себе за волосся. Що ж це за надсистема?

Демократичну республіку умовно можна вважати реалізацією цінностей варни вайш’їв – господарників і торговців. Без кшатрійської надбудови вона нестабільна і беззахисна, проте кшатрії неспроможні раціоналізувати державну систему, оскільки самі в ній перебувають. Перетворення почнуться з активізацією варни брахманів, адже всі серйозні перетворення завжди починаються з духовно-світоглядної сфери. З психологічної точки зору брахмани перебувають у надсистемі – див: Де знайти нову еліту?

БРАХМАНАТ «ВИШНЯ БОРІЯ»

Правління брахманів пов’язується з Золотою добою людства, що започаткувала сучасний 7500 річний цикл розвитку. Згідно з езотеричною традицією, Золота доба триває 4/10 тривалості циклу, тобто в даному випадку йдеться про три тисячоліття. Цей початковий період збігається з розвитком на нашій землі Трипільської цивілізації, в якій домінуючою силою була саме варна брахманів.

Система з домінуванням варни брахманів називається брахманатом. Оскільки коріння брахманату сягає Золотої доби, то активізація брахманського начала включає енергетику семи з половиною тисячоліть. Відповідно, сила енергетики брахманату у 10 разів перевищує енергетику козацького гетьманату і в 100 разів – енергетику нинішньої демократичної республіки. Не випадково давньоруські і козацькі літописи вели хронологію від 5508 року до н. е. – «від сотворення світу», тобто початку Золотої доби.

(клацайте на фото, щоб збільшити)

Українські брахмани у Просторі волі (Катерина Косьяненко. “Мої Мамаї”)

Головна риса брахманів – здатність до творчості, а обов’язковою умовою творчості є свобода. Тому брахманат – це не жорстка структура, а мережа вільних творців, що об’єднані спільним духом, прагнуть святості і є носіями знань. Сучасні можливості комунікацій і мережевих технологій відкривають небачені досі можливості для брахманської самоорганізації.

Брахмани, яких також називали друїдами і волхвами, були провідною силою давньоукраїнських держав до кінця першого тисячоліття н. е. «Є у них знахарі, влада яких поширюється і на їхніх царів», – писав у ІХ столітті про русів арабський мандрівник Гардізі. Інший арабський історик Ібн-Русте також говорить про руських волхвів: «Є у них жерці, з них деякі керують навіть царем, начебто вони їх (русів) начальники».

Відомо, що друїди не були лише жерцями, а й виконували ряд істотних суспільних функцій: займалися вихованням (в т. ч. воїнським) суспільної еліти, відігравали роль радників, а також могли зосереджувати в своїх руках всю повноту політичної та судової влади.

Друїди іменували себе «вепрами» («борами»), вепр був їхнім анімалістичним символом. У доарійський (Примордіальний, тобто первинний) період (25–6 тис. до н. е.) вепр був тотемом України. Як пише Рене Генон, друїди «були істинними спадкоємцями Примордіальної традиції, і символ за самою своєю суттю «борійський» – символ вепра – був їхнім набутком». Нагадаємо, що Борією (Землею Вепра), а згодом Гіперборією називалась земля України – див.: Земля Сонячного Вепра: Борія, Гіперборія, Вишня Борія. Вепр символізував миролюбність друїдів і водночас їхню здатність до жорсткого опору в випадку зовнішньої агресії.

У повсякденному житті друїд міг обрати будь-яку професію. Відомі перекази про друїдів, які в той же час були ковалями, купцями, керманичами, воїнами тощо.

«Всі друїди мали право заводити сім’ю і народжувати дітей. Ha вищезгадані обставини слід звернути увагу, бо вони деякою мірою пояснюють природу друїдизму: статус друїда вказував не стільки на професію служителя культу, скільки на належність до спільноти людей, причетних до божественної мудрості. Організація друїдів не являла собою касту, як це вважають деякі дослідники, а була відкритою для людей будь-якої статі, проте лише шляхетного походження. Можна з усією достовірністю твердити, що друїди являли собою чи не головний стабілізуючий фактор в роздробленому світі кельтських племен» – Структура, функції та статус друїдів у житті кельтського суспільства

Історія повторюється. В сьогоднішньому світі роздробленого українства брахманська етномережа повинна стати головним чинником оздоровлення, консолідації, правильного структурування і динамічного розвитку українського народу.

Головні завдання брахманської етномережі:

1) оздоровлення, омолодження, просвітлення українців;

2) розробка і просування знань про досконаліший державний устрій, починаючи від елементарної «раціоналізації держави» Третього Гетьманату;

3) формування нових моделей самоорганізації українців і їх практична перевірка.

Джерело: Народний Оглядач

Коментарі закриті

Новини, новини україни, українські новини, новини в україні, останні новини, новини дня, новини україна, політика, партії та організації , вибори 2010, 17 січня