Не виплатили нам усю зарплату за лютий. Телефоную я «куди слід» і запитую, що це за неподобство. А мені відповідають: реформи «Сабачника». Кого, кого? – запитую. – Та міністра освіти нашого дорогого. Ви хіба не знаєте, як його називають?

Дмитро Табачник
Хочу похвалитися, шановні пані і панове. Я в освітній системі перебуваю з 1955 року і всіляких міністрів освіти і науки разом з їхніми новаціями і реформами набачився і начувся «неміряно». Найрізноманітніші люди були міністрами освіти і Радянського Союзу, і УРСР, і вже незалежної України. Однак, жоден з них від освітян всілякого штибу, спеціальності і навіть спеціалізації на презирливе прізвисько так і не сподобився.

Може не всіх їх освітяни, я маю на увазі всіх тих, хто причетний до освітнього простору, тобто не лише вчителів, але й школярів і навіть їхніх батьків, любили і поважали. Але ось абсолютно зневажливого прізвиська від людей жоден з них не отримав.

Аж ось трапився «прорив». Саме в наші дні. Нова влада не лише захмарно підняла ціни на все і вся і відповідно опустила наш з вами життєвий рівень у порівнянні з минулими «правителями-популістами», але й призначила на посаду міністра освіти і науки людину, яка, о, нарешті, отримала від освітян відповідне «поганяло». З чим я нас усіх щиро вітаю і поздоровляю. Все таки хоча б якісь новації в освіті. Так би мовити, поламано застій і рутину.

Так про що мова, так би мовити, «канкрєтно». Значиться так, «карочє». Не виплатили нам усю зарплату за лютий. Телефоную я «куди слід» і запитую, що це за неподобство. А мені відповідають: реформи «Сабачника». Кого, кого? – запитую. – Та міністра освіти нашого дорогого. Ви хіба не знаєте, як його називають?

Видно добре я відстав від життя, думаю собі. Це мабуть якийсь ексцес з боку когось ображеного нинішньою владою, хоча таких у нас 99% населення. Аж тут приспів час оформляти мені чергові документи на переобрання. Поніс я всілякі нікому не потрібні папірці в трьох екземплярах, а мені кажуть, що тепер треба їх подавати уже у восьми екземплярах. Що за дурня собача, – обурився я. – Реформи «Собачника», – відповіли мені.

Аж тут в Інтернеті прочитав, що міністерство освіти і науки денонсувало свій же гриф на деякі підручники. Не вірю своїм очам. Хіба можливий настільки поглиблений дебілізм в міністерстві з такою інтелектуальною назвою? Виявляються, що може і саме нині «маразм крєпчал». На запит, що ж це таке діється один чоловік відповів, що це реформи «Собачника». – Так як правильно, донині не второпав я, «Собачника» чи «Сабачника»? – А один біс – відповіли мені. В українській мові це прізвисько знаходиться в процесі становлення.

Ось так, шановні. Такий черговий «прорив» від нинішньої влади ми маємо. Я розумію, що освітян турбують всі без винятку новації і «реформи» від «нинішніх». Їх торкається і податкова, і пенсійна, і житлова «реформи». І підвищення комунальних платежів, і цін на бензин, хліб, крупи, овочі, фрукти і таке інше. Але освітяни і науковці не були б людьми інтелектуальної праці, якби не відгукнулися на призначення міністром освіти і науки, кажучи науково, абсолютно неадекватної людини. Не хлібом єдиним живе людина, тому і виник цей «Сабачник».

Серед освітян ходять чутки, що в середині 90-х років минулого століття нинішній міністр освіти і науки пан Табачник, який і отримав від освітян вище назване «поганяло», був вихрещений «попіками» Московського патріархату з Ізраїля на Дмітрія.

Звичайно, можна змінити своє історичне ім’я і прізвище на будь-яке інше, але не можна змінити власну внутрішню сутність, яка закладена в тобі природою. Працюючи в школі і вищих навчальних закладах я давно помітив, що прізвиська, які отримують люди від освітян якнайточніше відображають внутрішню сутність людини, яка це прізвисько отримала. З чим я пана Табачника і вітаю.

Вибрані статті Петра Масляка на порталі

«Народний Оглядач»:

Брати-мусульмани і брати-українці

Оголосіть, будь ласка, увесь список…

Революції без лідера як нове явище світоустрою

Системна криза влади в Україні

Чому відбуваються революції: Туніс та інші…

Анафема Україні (відповідь українця прем’єр-міністру Росії Путіну)

Маразм застою в Україні

Куди йде Україна: геостратегічний прогноз футуролога

Яку нову країну ми будуємо?

Від рецесії до депресії

Очищення згори або очищення знизу: геостратегічний прогноз

«Розстрільні списки» очима футуролога

Геостратегічний нонсенс

Корупція та історія: історичні реалії й українські аналогії

Корупція, влада і держава: геостратегічний прогноз майбутнього України

Серійні вбивці як комуністично-радянський синдром

Прощавай, демонократіє… Аналітичні нотатки напередодні диктатури

Постгеноцидна нація має право на нестандартні програми відродження

Джерело: Народний Оглядач